Соціально-орієнтований фотограф і фотожурналіст, народився у 1969 році в Луганську, живе і працює у Києві. Чи варто представляти його роботи сьогодні?
Його майстерно виконана серія фотографій «Паспорт» (1994-1995), що стоїть на межі гострої документалістики, історичної зйомки, політичної критики та витвору мистецтва, врізається у пам’ять кожного, хто зустрів її. Тому що це справжня зустріч. Зустріч двох протилежних світів: утопії та реальності, минулого і сьогодення, брехні та правди. Якщо Чекменьов завжди цікавився тим, щоб відобразити сповнені складностей і болю життя позбавлених уваги людей та тих, хто працює у темряві – бездомних, психічно хворих, людей з вулиці, шахтарів – жертв збанкрутілої системи, то він завжди робив це на рівні особистості. Так само, як люди на фотографіях серії «Паспорт», зображені у бідній домашній обстановці, зношені роками жертв і втрат, на заході свого життя не мають майже нічого, батько Чекменьова пропрацював на одному заводі боєприпасів у Луганську все життя і помер «ні за що». Відкрито засуджуючи провальність та абсурдність брехливої політичної системи, Олександр Чекменьов зміг показати тривожні результати ілюзорної догми «усі рівні у бідності». Але навіщо показувати серію фотографій пост-радянських часів сьогодні?
Тому що вона містить екзистенційний та гуманістичний вимір, який виходить за межі суто історичного. Серія фотографій Чекменьова «Паспорт» є позачасовою, вона вибиває ґрунт з-під ніг, звертаючи увагу на наше власне розчарування та занепад. А після цього, справжня та реалістична, вона змушує подивитись на сьогодення: наскільки змінилася ситуація для вразливих людей в Україні з тих часів? Можливо, трохи змінилася, але точно не достатньо. Нерівність та бідність все ще існують, хоч і змінився політичний режим та ідеали. Настав час зустрітися із цією реальністю.
Зараз.
1994 Україна, місто Луганськ
Біографія
Олександр Чекменьов народився у 1969 році у Луганську – місті, розташованому на сході України на Донбасі.
Олександр розпочав кар’єру фотографа у невеликій фотостудії у своєму рідному місті. У вільний від роботи час він фотографував людей на вулицях та у будинках – тих людей, які найбільше постраждали від економічної кризи після розпаду Радянського союзу. Його роботи дають глибокий та унікальний внутрішній погляд на перехідний період вугледобувного регіону на Сході України у 90-ті роки. У 1997 році він переїхав до Києва, де працює фотожурналістом.
Його роботи були опубліковані у виданнях New York Times Lens Blog, Time Magazine і Time Light Box, New Yorker Photo Booth, MSNBC, Quartz, The Guardian, Vice Magazine, Liberation.
У 2014 році Олександр був визнаний фотографом року в Україні.
Книги:
• 2011 рік – «Донбас» від видавництва Kehrer, Німеччина
• 2017 рік – «Паспорт» від видавництва Dewi Lewis, Великобританія.
• Книга «Паспорт» потрапила в шорт-ліст премій Author Book Award та LES PRIX DU LIVRE в Арлі.
• 2020 рік – «Лілії» від видавництва MOKSOP, Німеччина.
• 2020 рік – «Фармакон» від видавництва «89 книг», Палермо, Італія.
Музеї:
• Музей MOKSOP, Харків, Україна.
• Музей «Мистецький арсенал», Київ, Україна.
• Музей Märkisches Witten, Німеччина.
• Музей Ludwig, Німеччина.